Кучерявість листя персика. Збудником є гриб Taphrina deformans T. Уражує листя та молоді пагони на початку літа. Вони стають укороченими, із зближеними міжвузлями, зменшеними листковими черешками. Листкова пластинка потовщується, скручується, стає крихкою та блідо-зеленою. На сильно уражених сортах спричиняє осипання листя та відмирання пагонів; деякий час дерева майже „голі”, пізніше – починається новий ріст пагонів. Однак ні кількість, ні якість плодів, що залишаться на дереві – уже не досягають приртаманного сорту рівня. Деревина визріває несвоєчасно, що неминуче призводить до зимового підмерзаня.

Кращий спосіб уникнути захворювання – вирощувати стійкі до нього сорти персика. Хімічний спосіб боротьби передбачає 3-4 разове обприскування мідьвмісними фунгіцидами та їх аналогами, які допущені до використання в поточному році.

Борошниста роса. З’являється на початку літа при нестійкій погоді, та різких перепадах температури. Збудник хвороби – гриб Sphacroteca panossa Lev. Уражує насамперед молоді листки та верхівки зелених пагонів, що гальмує їхній ріст та може призвести до відмирання. Пізніше – протягом вегетації, уражує і плоди, вніслідок чого вони втрачають товарний вигляд і смакові якості, деформуються і залишаються плямистими. Хвороба проявляється у вигляді білого борошнистого щільного нальоту на литсі та верхівках пагонів; на плодах – білими плямами різної величини.

Заходи боротьби: обприскування фунгіцидами, що дозволені до використання проти даного захворювання на всіх плодових у поточному році (особливо на присадибних ділянках!).

Клястероспоріоз персика. Збудник – гриб Clasterosporium carpophilum A. Уражує майже всі органи дерева – листя, пагони, товсті гілки та штамби, плоди. На листі проявляється у вигляді характерних плям: спочатку у виляді проколів, пізніше – до малих, діаметром 3-6 мм, світлокоричневих з темно-фіолетовим периметром. Уражена тканина відмирає і випадає – утворюються діркитому хвороба має назву „дірчаста плямистість”.

На молодих пагонахплями спочатку округлі, надалі збільшуються та видовжуються, кора тріскається. Влутку - з уражених місць виділяється камедь; восени – плями на пагонах зливаються між собою, кора та деревина відмирають. На старіших гілках утворюються глибокі тріщини та сидовжені виразки.

Плоди вкриваються дрібними оранжевими чи червоно-бурими плямами, що піднімаються у вигляді бородавок. За високої вологості повітря плями можуть укрити плід своєрідною бурою шкіркою.

Шкодочинність полягає у передчасному обпаданні листя; всиханні та відмиранні пагонів (особливо тонких) та окремих гілок; втраті плодами зовнішнього вигляду та товарності. В окремі роки у теплу, сиру та довгу осінь сильноуражені дерева гинуть.

Заходи боротьби: обприскування фунгіцидами, які допущені до використання проти даного захворювання в поточному році.

Попелиця. Добре відомий усім шкідник. Пошкоджує молоді пагони та листя, що спричиняє їхнє скручування (з наявністю блискучої мокроти) та подальше засихання. Якщо не прийняти належних заходів, може розвиватися в багатьох поколіннях за вегетацію та сильно пошкоджувати дерева та цілі масиви.

Заходи боротьби не прості, оскільки не всі отрутохімікати, що використовуються проти сисно-гризучих шкідників, знищують попелицю. Слід обприскувати окремі гілки (на початковій стадії) чи дерева пестицидами, допущеними до використання проти даного шкідника у поточному році. Як правило, це сильнодіючі та токсичні препарати, тому слід дотримуватися правил безпечного коритсування ними.

Каких только мер не перепробовали люди в борьбе с очень опасными вредителями – медведкой и личинками майского жука. И поиск этот не останавливается. Медведка любит пиво и массово собирается в пластмассовые бутылки, закопанные в ямки под углом 45°, в которые налит напиток, а горлышко закрыто марлей и прикрыто слоем почвы 5-7 см. А личинки майского жука не выносят концентрации азота. Внося в почву раствор аммиака (нашатырный спирт) или высокую дозу аммиачной селитры, мы им выносим смертный приговор. Вот только наши культуры от такой дозы тоже терпят бедствие.

Но ученые нашли выход: достаточно высеять в приствольный круг плодового дерева 100 г семян белого клевера и… конец хробакам (личинкам майского жука). Содержание приствольных кругов плодовых деревьев под задернением избавляет нас от опасного вредителя – майского жука, улучшает вкусовые качества и товарный вид плодов, снабжает дерево азотом, вытесняет все сорняки. А если засеять белым клевером газон и только поливать, он 15 лет растет на одном месте.

Клевер белый – низкорослое сильнокустящееся бобовое растение, имеет красивые тройчатые листья и белые цветы. Выведен культурный сорт «Мило», который характеризуется низкорослостью – до 8 см - и используется как газонное и декоративное растение в чистом посеве. Живущие на корнях клевера клубеньковые бактерии способны поглощать азот из воздуха и синтезировать белки. Азот накапливается в почве. Высев семян в чистых посевах 15-20 г/кв.м.

Источник: http://iz.com.ua

ШАГ 6. КУДА НЕЛЬЗЯ САЖАТЬ УРОЖАЙНЫЕ КУЛЬТУРЫ.

Если бы тени предметов зависели не от величины сих последних, а имели бы свой произвольный рост, то, может быть, вскоре не осталось бы на всем земном шаре ни одного светлого места. (К. Прутков.) Их нельзя сажать в тень. В тени растение бросит все силы на свою главную цель: выйти в зону прямого и постоянного солнечного освещения. Оно будет тянуться, не закладывая плодовых почек, пока не перерастет помеху. На наших дачах треть, а то и половина растений почти не плодоносит только потому, что посажены не там, где нужно. Часто их сажают, чтобы только не дать засохнуть. Но ткнуть растение куда попало – не подарок для него. Если оно вынуждено бороться за жизнь, за свет, отнимаемый другими, оно так и не окажется дома – как дикий зверь в клетке. И позже вы удалите его, а ведь сами сделали его бесплодным. Поэтому сперва нарисуем запретную зону

(Читать далее…)

Первая часть “15 советов как удобрять сад”

6. Хорошие результаты дает применение внекорневых подкормок плодовых деревьев мочевиной (опрыскивание). Опрыскивание обычно проводят в три-четыре срока: сразу после цветения деревьев и через 10-15 дней после очередного опрыскивания мочевиной. Лучшей концентрацией раствора для яблони является 0,3%, для груши - 0,1 - 0,2%, для косточковых пород - 0,5 - 0,6%. Опрыскивание следует проводить в утренние и вечерние часы, а также в пасмурные дни. Если менее чем через 6 часов после опрыскивания пройдет дождь, опрыскивание следует повторить. Внекорневую подкормку мочевиной можно сочетать с опрыскиванием деревьев ядохимикатами против болезней и вредителей. Следует помнить, что подкормки, как корневые, так и внекорневые, не заменяют основного внесения удобрений, а только дополняет его.

7. Плодовые деревья относятся к культурам с повышенным выносом микроэлементов - бора, железа, марганца, цинка, меди и других, которые содержатся в растении в очень малых количествах, но роль их велика и многообразна. О недостатке микроэлементов чаще всего судят по внешнему виду деревьев, в особенности по листьям.

8. Недостаток бора проявляется на листьях и плодах. Листья утолщаются, коробятся, на них образуются желтые жилки, возможно сплошные пожелтения, опробкование жилок и опадание листьев. Плоды рано созревают, имеют уродливую форму, на поверхности и внутри плодов образуются отмершие ткани - опробкование плодов.

9. Недостаток железа выражается в хлорозе (пожелтении) листьев, жилки которых некоторое время остаются зелеными, выделяясь на желтовато-зеленоватом фоне. При длительном недостатке железа листья приобретают соломенно-желтый цвет, края и кончики - темно-коричневый. Недостаток марганца вызывает хлороз между жилками. Некротические  пятна разбросаны по всему листу, самые мелкие жилки обычно остаются зелеными, образуя сетчастость.

10. Недостаток цинка вызывает розеточность листьев: листья мелкие, узкие, несколько деформированы, с хлорозом тканей между жилками, который особенно резко выражен в первой половине лета. Плоды мелкие, заостренные, иногда уродливой формы.

Продолжение следует…

Сегодня мы поговорим про удобрение вашего сада, все что нужно знать об органических и минеральных удобрениях для вашего сада написано в 15 полезных советах. (Читать далее…)